Ринок фрахту в Чорному морі продовжує зазнавати тиску через значний надлишок доступних суден. Попри поступове зростання попиту на українське зерно, ставки залишаються низькими. Судновласники змушені конкурувати за обмежені вантажні партії, що перешкоджає відновленню ринку. Регулярні постачання добрив сприяють частковій оптимізації маршрутів, але цього недостатньо для балансування ситуації. Очікується, що навіть у разі зростання експорту зерна надлишок тоннажу продовжить стримувати відновлення ставок, залишаючи ринок у зоні підвищених ризиків.
У Середземному морі ринок фрахту стикається зі ще більшими складнощами. Брак великих вантажних партій у поєднанні з рекордною кількістю вільних суден посилює тиск на ставки. Чартери використовують ситуацію, домагаючись зниження тарифів у сегментах перевезення добрив, сталі та будівельних матеріалів. Судновласники постають перед труднощами при утриманні поточних рівнів фрахту, особливо на тлі низької активності в ключових портах. Тренд зберігається: дисбаланс попиту і пропозиції обмежує можливості для зростання ставок, а ринкові умови залишаються на боці фрахтувальників.
В Азовському морі ситуація залишається найскладнішою. Хронічна стагнація вантажопотоків і надлишок суден змушують власників погоджуватися на мінімальні ставки, які не покривають операційні витрати. Навіть перевезення зерна і вугілля не приносять очікуваної прибутковості. Додаткові складнощі створюють погодні затримки та внутрішні логістичні проблеми, що знижує інвестиційну привабливість регіону. Перспективи залишаються негативними: відсутність чинників зростання попиту і надлишок тоннажу, що зберігається, не дають змоги ринку вийти з кризи в найближчі місяці.