Останніми тижнями фрахтовий ринок Чорного моря зіткнувся з низкою значних викликів. Свята Курбан-байрам, заборона Туреччиною на імпорт пшениці та надлишок тоннажу створюють складні умови для судновласників. Спотовий ринок залишається млявим. Власники суден і брокери сподіваються на швидкий старт нового зернового сезону, який має підвищити активність. Однак надлишок суден з Азовського моря погіршує ситуацію на ринках Чорного і Мармурового морів. Фрахтові ставки залишаються на мінімальних рівнях. Наприклад, ставки на перевезення 6-7 тисяч тонн кукурудзи або сої з Ізмаїла до Середземномор’я становлять $18-19 за тонну. Водночас власники старих арабських суден намагаються отримати хоча б $21-22 за тонну.
Прогноз для фрахтового ринку Чорного моря залишається похмурим. Навіть з початком нового зернового сезону, обсяги перевезень ячменю і пшениці можуть незначно збільшити активність, але загальні обсяги залишаться низькими. Турецька заборона на імпорт пшениці істотно скоротила обсяги перевезень, і малоймовірно, що ситуація покращиться найближчим часом.
Останніми тижнями фрахтовий ринок Середземного моря також зіткнувся із серйозними викликами. Основною проблемою є надлишок тоннажу, що веде до високої конкуренції серед судновласників і зниження фрахтових ставок. Свята Курбан-байрам також знизили активність, що призвело до ще більшого зниження попиту на перевезення. Ставки на перевезення основних вантажів, таких як зерно і вугілля, продовжують знижуватися. Попит на перевезення низький, а обсяги вантажів недостатні для підтримки стабільних ставок. Судновласники змушені робити значні поступки, щоб отримати замовлення.
Прогноз для фрахтового ринку Середземного моря залишається невтішним. Надлишок тоннажу і нестача вантажів продовжуватимуть чинити тиск на фрахтові ставки. Очікується, що ринок залишиться на низькому рівні найближчими тижнями, незважаючи на сезонні коливання попиту.
Фрахтовий ринок Азовського моря також перебуває під значним тиском. Заборона Туреччини на імпорт пшениці, що набула чинності 21 червня, суттєво вплинула на ринок, оскільки Туреччина була основним споживачем російського зерна з Азовського регіону. У результаті обсяги перевезень скоротилися, що призвело до падіння фрахтових ставок. Надлишок тоннажу посилює тиск на ринок. Велика кількість доступних суден призводить до високої конкуренції серед судновласників, що змушує їх знижувати ставки, щоб отримати замовлення. Багато судновласників шукають альтернативні маршрути і вантажі, проте можливості обмежені.
Прогноз для фрахтового ринку Азовського моря залишається похмурим. Навіть очікуване зростання обсягів експортованого зерна наприкінці червня – на початку липня може призвести лише до незначного підвищення ставок, близько $3-4 за тонну, що дасть змогу тільки досягти рівня операційних витрат.