У Чорному морі фрахт у малотоннажному сегменті формується на тлі обмеженої торговельної активності та зростаючого тиску з боку вантажовідправників, які дедалі частіше диктують умови. Пропозиція доступних суден поступово розширюється, тому судновласники змушені активніше шукати завантаження і частіше йти на переговори, щоб не допускати простоїв. Вантажна база залишається вузькою та неритмічною, через що угоди закриваються точково й переважно за найбільш зрозумілими партіями. Додатковим обмежувачем виступає сезонне зниження активності через релігійне свято, що зменшує кількість свіжих заявок і посилює конкуренцію між суднами. Судновласники поки що утримують рівень умов інерційно, але за слабкого припливу вантажів ринковий баланс поступово зміщується на користь вантажовідправників. У переговорах зростає роль документальної готовності та точності графіка, адже будь-яка затримка миттєво повертає ринок до сценарію поступок. Прогноз — за збереження поточного дефіциту вантажних пропозицій умови почнуть поступово слабшати в міру покращення погоди та прискорення обороту флоту.
У Середземному морі фрахт утримується завдяки прагненню судновласників зберігати позиції, однак динаміка торговельної активності в останні дні виглядає стриманою. Сезонний фактор релігійного свята знижує інтенсивність заявок, тому вантажовідправники частіше займають вичікувальну позицію і намагаються повернути умови до комфортніших рівнів. Судновласники неохоче йдуть на поступки та намагаються захищати економіку рейсу за рахунок вимог до готовності вантажу і мінімізації ризиків очікування. Водночас ринок залишається чутливим до будь-яких затримок у портах, оскільки навіть короткочасні збої погіршують оборот судна і відразу змінюють переговорну силу сторін. У результаті умови стабілізуються, але напруга в переговорах наростає, оскільки вантажовідправники бачать можливість посилити тиск за відсутності щільного потоку вантажів. Що менше підтверджених партій у короткому горизонті, то вища ймовірність, що судновласники погоджуватимуться на гнучкіші умови заради зайнятості. Прогноз — збереження помірно слабкої активності з ризиком поступового зниження умов, якщо приплив вантажів не прискориться.
В Азовському морі фрахт у морсько-річковому сегменті, як і раніше, визначається дефіцитом доступних суден на найближчі дати через затори та вкрай тривалі затримки, які руйнують оборот флоту. Вантажовідправники навіть за помірної активності змушені конкурувати за рідкісні вільні позиції, тому судновласники утримують сильну переговорну позицію і не поспішають із поступками. Одночасно ринок демонструє перші ознаки послаблення очікувань на віддаленіші дати, оскільки частина учасників знижує активність і обережніше планує відвантаження. Обмежувальні заходи щодо експорту та слабкий попит на зерно посилюють невизначеність для вантажовідправників і зменшують кількість твердих заявок, через що угоди частіше відкладаються до появи зрозумілішого вікна виконання. При цьому навіть за зниження торговельної активності умови не падають швидко, адже простої та затримки продовжують утримувати реальний дефіцит тоннажу. Вирішальними факторами стають керованість графіка та готовність вантажу, оскільки будь-які відхилення збільшують ризик втратити судно або отримати суттєвий простій. Прогноз — за покращення льодової обстановки та прискорення обороту флоту ймовірне помітне послаблення умов, особливо якщо вантажний потік залишиться слабким.