На ринку Чорного моря відзначається спад та тенденція до зниження активності. Зростаючий інтерес до глибоководних портів призводить до скорочення діяльності в портах Дунаю. У цілому обсяг вантажів у Чорному морі зріс незначно цього тижня, що дозволяє власникам суден зберігати відносно стабільні тарифи без різкого падіння, незважаючи на обмежену пропозицію вантажів з портів ЄС та зменшення обсягів перевезень сталі та карбаміду з Росії та Грузії.
Основні вантажі, що наразі перевозяться, – це пшениця, соя, кукурудза, ячмінь та олія. Також відзначається збільшення поставок пшениці та ячменя з Дунаю до Ізраїлю, який став популярним напрямком через високий ризик військових дій. Заходи включають перевезення кукурудзи з Рені в італійську Адріатику та в Грецію. Глибоководні порти України також пропонують перевезення пшениці в різні напрямки, включаючи Мармару та Східне Середземне море. Найближчі два тижні не дають підстав для хоча б мінімального оживлення активності. Металургійний ринок майже мертвий, а попит на карбамід з країн СНД та Єгипту ослаб. Єдиною надією для власників суден залишається зерновий ринок, але з урахуванням низьких експортних цін на зерно, малоймовірно очікувати зростання відповідних транспортних витрат.
На ринку Середземного моря цього тижня не відзначається суттєвих покращень. Доволі довгий список доступних суден продовжує грати на руку фрахтівникам. Слід відзначити, що власники суден продовжують запитувати досить високі рівні ставок, тоді як фрахтівники не готові приймати подібні умови. Важливим фактором у переговорах є також волатильність цін на пальне.
Щодо поставок, обсяги перевезень основних вантажів є досить скромними, і виділити який-небудь вантажний потік досить важко. Відправлення добрив, сталевої продукції та лому залишаються обмеженими. Однак поставки зерна з адріатичних портів можна назвати регулярними, а поставки мінералів з Західного Середземного моря відносно активними.
Ситуація на ринку Азовського моря залишається напруженою. Попри великі затримки й затори в Керченській протоці, кількість доступних суден все ще перевищує пропозицію вантажів. В цей момент переважають поставки пшениці, гранул з пшеничних оболонок, сільськогосподарської продукції та вугілля. Ситуація в цілому схожа на ринок Чорного моря. Зерно залишається єдиною надією для власників суден. Однак, з урахуванням зниження експортних цін на зерно, малоймовірно очікувати зростання відповідних транспортних витрат.