У Чорному морі ключовим фактором для фрахту залишається подальше скорочення кількості твердих вантажних пропозицій, яке посилює загальний тиск на ринок і знижує фіксаційну активність. Водночас судновласники й надалі стикаються з високою та нестабільною вартістю бункера, через що намагаються утримувати ставки, але в реальних переговорах дедалі частіше змушені йти на поступки вантажовідправникам. Додатково впливає дуже широкий розрив в уявленнях сторін про справедливий рівень фрахту, тому навіть за наявності інтересу до окремих партій вантажів узгодження умов займає більше часу й відбувається важко. Суттєву роль також відіграє чутливість економіки рейсу до баластного плеча, швидкості судна та витрати палива, через що ринковий рівень дедалі складніше оцінювати за єдиним орієнтиром. По окремих вантажах попит зберігається, однак він не формує достатньої підтримки для розвороту ринку, оскільки загальний потік нових твердих заявок залишається слабким. У результаті вантажовідправники зберігають перевагу в переговорах, а судновласники працюють у більш оборонній моделі. У короткостроковій перспективі по Чорному морю найімовірніше збереження м’якого низхідного тиску на фрахт, якщо пропозиція нових вантажів не почне відновлюватися впевненіше.
У Середземному морі на фрахт і надалі впливає млявий експорт основних вантажів, а також певне додаткове послаблення ділової активності на тлі наближення святкового періоду. Водночас доступного тоннажу в регіоні достатньо для обслуговування поточного вантажопотоку, тому вираженого дефіциту суден, який міг би підштовхнути ринок угору, не спостерігається. Судновласники, як і раніше, спираються в переговорах на нестабільність цін на бункер, розглядаючи цей фактор як один із головних аргументів на користь вищих ставок. Вантажовідправники, своєю чергою, займають стриманішу позицію, через що ринок залишається в стані розбіжності очікувань сторін. Попри це, індикативні рівні загалом стабілізувалися й поки утримуються без вираженого подальшого зниження. Підтримку ринку надає те, що поточного обсягу вантажів загалом вистачає для рівномірного завантаження доступного тоннажу, але без формування сильного висхідного імпульсу. У найближчій перспективі по Середземному морю найімовірніший сценарій бокової динаміки з ризиком помірного послаблення, якщо вантажна активність продовжить знижуватися.
В Азовському морі фрахтовий ринок залишається під тиском через поступове зростання кількості доступних суден, оскільки колишній дефіцит тоннажу більше не спостерігається. Основним фактором змін стало скорочення затримок, яке покращило оборот флоту й дозволило вантажовідправникам почуватися впевненіше в переговорах із судновласниками. Водночас попит на зернові перевезення зберігається, а також помітне зростання кількості запитів на розрахунок ставок із річкових портів, що підтримує інтерес до ринку й формує заділ на найближчий період. Додатково на вантажну базу впливають зміни експортних мит: по пшениці фіскальне навантаження зросло, по кукурудзі воно повернулося, а по ячменю збереглося на попередньому рівні, і це може змінювати пріоритети вантажовідправників щодо культур. Попри розширення пропозиції тоннажу, судновласники поки не дозволяють ставкам різко просідати й продовжують утримувати ринок від глибшого зниження. На окремих напрямках присутня також активність по інших вантажах, що не дає фрахту послабитися надто швидко. У короткостроковій перспективі по Азовському морю ймовірне подальше помірне зниження ставок, однак воно, найімовірніше, відбуватиметься поступово, без різкого обвалу ринку.