+380 67 625 91 65У Чорному морі фрахт зараз визначається тим, що ринок після свят прокидається повільно, а вантажовідправники повертаються до регулярного потоку заявок без різкого ривка. Баланс попиту і пропозиції по тоннажу виглядає відносно рівним, тому ставки частіше рухаються в боковику, а угоди закриваються точково і з підвищеною вибірковістю. Головне джерело волатильності-зростання нервозності навколо безпеки заходів і ризики для портової інфраструктури, через що частина судновласників уникає окремих постановок і закладає більш жорсткі умови виконання. Додатково ситуацію ускладнює посилення контролю заходів з боку владних органів, через що вантажовідправники частіше заздалегідь перевіряють історію судна і документальну готовність, щоб не втрачати час в порту. На тлі цих факторів розрив між очікуваннями вантажовідправників і судновласників розширюється, а переговори стають більш затяжними навіть при наявності вантажу і судна. Погодні зриви і неритмічна робота інфраструктури посилюють ефект, тому що будь-яке очікування миттєво погіршує оборот судна і підвищує вимоги судновласників до компенсації ризиків. Прогноз в базовому сценарії-збереження бічного руху з точковими сплесками, а подальша траєкторія буде залежати від стабільної безпеки і керованості заходів.
У Середземному морі фрахт формується на тлі стійкого зростання пропозиції суден: список відкритих позицій розширюється, а вантажний потік відновлюється помітно повільніше. В результаті вантажовідправники відчувають переговорну перевагу і послідовно тиснуть на умови, намагаючись знижувати рівні і переносити ризики простоїв на судновласників. Судновласники, в свою чергу, намагаються утримувати економіку рейсу через більш жорсткі вимоги до готовності вантажу, швидкості оформлення і передбачуваності портових процедур. При надлишку доступного тоннажу розкид за рівнями угод збільшується, тому що частина судновласників погоджується на поступки заради завантаження, а частина вважає за краще чекати більш якісний вантаж. Це посилює конкуренцію між судновласниками і підвищує значимість репутації вантажовідправника, який здатний забезпечити чітку логістику без зривів. Поки немає ознак стійкого прискорення вантажного потоку, ринок залишається чутливим до будь-якого збільшення числа вільних суден і швидко реагує зниженням переговорних рівнів. Прогноз-збереження тиску на фрахт і висока варіативність умов угод, поки темп появи нових вантажів не почне наздоганяти зростання пропозиції суден.
В Азовському морі ключовий драйвер фрахту-дефіцит доступних суден на ближні дати через затяжні простої та перевантаженість на маршруті проходження вузьких місць. Навіть при помірному вантажному потоці це підтримує зростання очікувань судновласників, тому що кожен додатковий день очікування різко погіршує оборот і підвищує вартість часу судна. Погіршення льодової обстановки додає невизначеності за термінами і підсилює вимоги судновласників до умов Угоди, особливо коли зростає ризик зриву графіка. Вантажовідправники, які поспішають закрити відвантаження до зміни регуляторних умов, частіше готові приймати подальше підвищення, щоб гарантувати постановку судна і не втратити вікно. При цьому розрив в очікуваннях всередині ринку залишається помітним: частина вантажовідправників намагається утримувати рівні, але судновласники спираються на реальний дефіцит тоннажу і вартість простоїв. Ситуація зберігає підвищену нервозність, тому що будь-яке погіршення пропускної здатності відразу посилює дефіцит судів і штовхає переговорні рівні вгору. Прогноз-продовження висхідного ухилу фрахту до тих пір, поки не скоротяться простої і не відновиться нормальний оборот суден