+380 67 625 91 65У Чорному морі спостерігається стійка депресивна ситуація на ринку фрахту для суден малого тоннажу. Основною причиною стало різке зниження кількості нових пропозицій на зерно, особливо з українських портів. При цьому власники суден стикаються з жорстким тиском з боку фрахтувальників, які прагнуть мінімізувати ставки, орієнтуючись на падаючий ринок. Загальна перевантаженість тоннажу і зростання числа суден тільки посилюють конкуренцію, в той час як доступні вантажі не покривають і частини існуючого флоту. Багато власників змушені йти на поступки, щоб уникнути простоїв і хоча б частково покрити операційні витрати. Навіть активність з перевезення агропродукції в напрямках Туреччини, Єгипту та Південної Європи не здатна стабілізувати ситуацію. До початку нового зернового сезону істотних поліпшень в регіоні не очікується, а ставка на відновлення активності відкладена, щонайменше, до кінця червня.
У Середземному морі ситуація залишається складною через явний дисбаланс між пропозицією тоннажу і попитом на перевезення. Загальна кількість доступних суден значно перевищує обсяг пропонованих вантажів, що робить ринок сприятливим для фрахтувальників, але збитковим для власників суден. На тлі низької активності в торгівлі мінеральними добривами, металами і будівельними матеріалами фрахтувальники продовжують знижувати ставки, змушуючи судновласників погоджуватися на все менш вигідні умови. Окремі маршрути демонструють ознаки перегріву за рівнем конкуренції, особливо в східній частині Середземного моря. Спроби утримати ставки на прийнятному рівні стикаються з відсутністю системного попиту і короткостроковістю пропозицій. В умовах високої волатильності власники судів часто вважають за краще будь-які контракти, аби зберегти завантаження. Найближчим часом істотного пожвавлення в регіоні не передбачається, а ринок, ймовірно, продовжить залишатися у фазі слабкого попиту.
Азовське море залишається одним з найскладніших з точки зору фрахту регіонів. Основні обсяги зернових вантажів, насамперед пшениці, надходять нерегулярно і в обмеженій кількості, що робить планування рейсів скрутним. Судновласники стикаються з вкрай низьким завантаженням і високою часткою холостих пробігів, що негативно позначається на економіці рейсів. Попит на перевезення додаткових вантажів, таких як висівки і вугілля, не здатний компенсувати дефіцит ЗЕРНОВИХ. Рівень фрахту на довгі плечі також не дає можливості судновласникам покривати поточні витрати, особливо на тлі зростаючої конкуренції і загального падіння ставок. Песимізм в регіоні посилюється з кожним новим звітним періодом, оскільки перспективи відновлення обсягів поки вкрай туманні. До відновлення активних сільгоспвідвантажень і появи стабільного експортного попиту говорити про відновлення ринку в Азовському басейні передчасно.