+380 67 625 91 65Ринок малотоннажного флоту в Чорному морі залишається під тиском через вкрай низьку ділову активність з боку вантажовідправників. Найбільш гостро відчувається нестача твердого попиту на зернові вантажі, особливо з портів України та Молдови. Учасники ринку відзначають, що основні пропозиції надходять за мінімальними ставками, що не дозволяє судновласникам забезпечити навіть базову рентабельність рейсів. Спроби підняти рівень ставок за рахунок скорочення доступного флоту дають лише короткочасний ефект і не вирішують проблему дефіциту нових вантажів. Додатковий тиск чинить конкуренція серед судновласників, готових брати вантажі практично на будь-яких умовах, аби уникнути простою. Ситуацію ускладнює також зростання витрат на паливо, що не дозволяє операторам робити значні поступки в переговорах. У найближчій перспективі малоймовірно, що ринок зможе пожвавитися без появи стабільного попиту на сільськогосподарську продукцію і сталь, що зберігає помірно негативний прогноз.
Середземноморський ринок малотоннажного флоту також знаходиться під тиском, характеризуючись слабкою активністю з боку вантажовідправників і надлишком вільного флоту. Судновласники всіма силами намагаються утримувати ставки на колишньому рівні, але аргументів на їх користь стає все менше. Основні рейси, які укладаються на поточний момент, стосуються обмежених партій добрив, деревини та сталі, проте загальний обсяг угод залишається вкрай низьким. Підвищення витрат на паливо використовується як формальне обгрунтування для збереження ставок, проте на практиці багато учасників готові обговорювати більш низькі умови заради завантаження. Конкуренція серед суден у східній частині регіону помітно посилилася, що чинить додатковий тиск на операторів. Все це робить ринок вразливим до будь-яких коливань попиту, які можуть або загострити ситуацію, або дати короткострокову підтримку. Надалі ситуація залишиться залежною від зовнішніх факторів, і при відсутності нових контрактів ринок ризикує зберегти поточну слабку динаміку.
На Азовському морі ринок фактично досяг свого мінімального рівня активності, що змушує судновласників ставити судна у відстій в очікуванні нового сезону ЗЕРНОВИХ. Попит на перевезення вкрай слабкий, особливо на напрямках до Туреччини і Східне Середземномор’я. Укладання угод відбувається за мінімально можливими ставками, що вже не покриває експлуатаційні витрати судів. Трейдери, як правило, пропонують умови, які судновласники приймають лише з міркувань утримання суден в роботі, а не заради прибутку. Зростання витрат на паливо і логістику тільки погіршує становище, так як судновласники не можуть перекладати ці витрати на фрахтувальників. Очікування учасників ринку зводяться до того, що пожвавлення може початися не раніше старту нового зернового сезону, але для цього буде потрібно відновлення попиту з боку основних покупців. Прогноз залишається обережно негативним, так як поки не спостерігається факторів, здатних кардинально змінити ситуацію в кращу сторону.