У Чорному морі триває затяжний спад ділової активності. Надлишок вільного тоннажу, особливо у сегменті малотоннажного флоту, посилює тиск на ставки. Перевезення зерна з українських портів залишається обмеженою, а вантажопотоки з країн ЄС та Туреччини не демонструють стабільної динаміки. Попри локальну стабільність ставок на окремих напрямках, судновласники все частіше йдуть на поступки, аби забезпечити завантаження флоту. Більш активними залишаються постачання з Росії, переважно у напрямку Східного Середземномор’я, однак цього обсягу недостатньо, щоб компенсувати загальне падіння ринку. Зниження експорту зернових та добрив на фоні зростання конкуренції між перевізниками веде до стагнації ставок і зменшення доходів на рейс. Очікування учасників пов’язані з можливим пожвавленням після великодніх свят, проте суттєвого покращення найближчим часом не прогнозується. Подальша динаміка залежатиме від появи нових партій агропродукції та готовності трейдерів заходити на ринок на умовах судновласників.
У Середземному морі зберігається слабка ринкова активність. Обсяги вантажів обмежені, а пропозиція тоннажу — стабільна. Після короткочасного пожвавлення обсяг угод знову скоротився. Частина європейських вантажовідправників досі не повернулась до повноцінної роботи після свят. Перевезення зерна, добрив і будматеріалів здійснюється нерегулярно, а більшість ставок утримуються на рівні, що не забезпечує рентабельності для судновласників. Замовники прагнуть мінімізувати витрати та наполягають на зниженні фрахту, в той час, як судновласники намагаються зберегти базовий рівень ставок. Поодинокі рейси з Північної Африки чи Східного Середземномор’я формують лише точкову активність і не мають системного впливу. В умовах високої конкуренції та зростання цін на пальне ставки залишаються на колишньому рівні. До кінця квітня ринок, ймовірно, залишиться під тиском. Відчутне відновлення можливе лише за умови збільшення вантажопотоку та стабілізації логістики.
Азовське море й надалі зазнає тиску через обмежені обсяги експорту та зниження попиту на перевезення зерна в напрямку Туреччини. Внутрішній попит на фрахт також залишається слабким. Активність трейдерів зменшується на фоні коливань валютного курсу та зниження цін на експорт, через що судна в регіоні часто простоюють. Надлишкова кількість річкових і морських суден малої вантажопідйомності погіршує ситуацію — власники змушені погоджуватися на ставки, які не покривають операційних витрат. Перевезення вугілля триває, проте його обсяг недостатній для рівномірного завантаження флоту. Пропозиції на далекі рейси періодично з’являються, але не компенсують збитки від коротких маршрутів з низькою рентабельністю. Локальна активність зберігається шляхом внутрішніх рейсів, проте й вона поступово втрачає привабливість. У короткостроковій перспективі ринок навряд чи вийде зі стагнації — допоки не з’являться стабільні сигнали відновлення експорту і сектор перевезення зерна не отримає імпульс.