Фрахтовий ринок Чорного моря зберігає низьку активність. Зниження обсягів вантажів з України та інших портів регіону серйозно позначається на динаміці перевезень. Основний попит зосереджений на перевезенні зернових, проте експорт пшениці та кукурудзи залишається на мінімальних рівнях. Це змушує судновласників приймати ставки, нижчі за очікувані. Навіть традиційно популярні маршрути, такі як постачання в Середземне море, втрачають свою активність через загальну економічну нестабільність і зниження інтересу з боку імпортерів. На цьому тлі фрахтувальники активно диктують умови, мінімізуючи ставки на основні напрямки. У відповідь судновласники намагаються уникнути простою, перерозподіляючи судна в сусідні регіони, однак такі заходи лише частково компенсують збитки. Перспективи відновлення залишаються невизначеними, особливо напередодні тривалих свят і зниження торгівельної активності.
Середземне море також становить складнощі для судновласників, які працюють з малотоннажним флотом. Перевезення таких вантажів, як добрива, сталь і сировина, тривають, але їхні обсяги недостатні для стабілізації ставок. Висока конкуренція серед судновласників дає змогу фрахтувальникам укладати контракти на умовах, істотно нижчих за ринкові. Щоб уникнути простою, багато власників суден змушені йти на поступки, усвідомлюючи обмежені перспективи поліпшення ситуації найближчим часом. Навіть активні раніше маршрути, як-от перевезення з Єгипту до Туреччини або з Північної Африки до Європи, відчувають спад через слабкий попит. Додатковий тиск на ринок чинить святковий сезон, який знижує торгівельну активність. Найближчими тижнями судновласники в регіоні зіткнуться з посиленою конкуренцією за обмежені обсяги вантажів, що може призвести до подальшого падіння ставок.
Фрахтовий ринок Азовського моря також залишається під серйозним тиском. Погодні умови в регіоні погіршують ситуацію, викликаючи затримки в Керченській протоці, де скупчуються сотні суден. Однак навіть такі фактори не сприяють зростанню ставок, оскільки обсяги експорту зернових і вугілля з російських портів вкрай низькі. Фрахтувальники продовжують пропонувати мінімальні ставки, що відображає слабкий попит на перевезення. Основним напрямком залишається доставка зернових до Туреччини, але навіть тут обсяги залишаються невеликими, а ставки ледь покривають операційні витрати судновласників. Щоб мінімізувати збитки, власники суден приймають вкрай низькі ставки, розуміючи, що поліпшення ситуації найближчими тижнями малоймовірне. Довгострокові перспективи цього ринку залежатимуть від відновлення попиту на зернові та вугілля з боку Туреччини та інших країн регіону.